В центрі села Лиса Гора, недалеко від берега річки Чорний Ташлик, в  мальовничому куточку на території 2,96 га розташована ця надзвичайна школа- інтернат. Створена вона була у березні 1959 року на базі десятирічної  загальноосвітньої школи 1. Навчальний корпус знаходився в новобудові, яка була  здана в експлуатацію в 1956 році.      

15  жовтня  1959  року  відбулося урочисте  відкриття  школи-інтернату.  

Новостворену  школу-інтернат  комплектували  кращими  педагогами  із  шкіл  села  Лиса  Гора:  Знамеровський О.П., Шитюк М.П., Негрецький  Д.Я., Карпенко  О.Д., Бужениця К.Д., Демиденко Г.П. Бужениця  Н.Д. Павлова  Р.Н.

З  15  вересня  1977  року  заступником директора  школи-інтернату  призначено  Молдован  К.  М.

Старшим  вихователем в ці роки працює Шоломінська З. П., вчитель, для якої школа-інтернат стала справою всього життя. Зінаїда Павлівна не мала своїх дітей, та була найбагатодітнішою матір’ю свого часу. Не одне покоління випускників згадує її як мудрого наставника.  Шоломінській З. П. було присвоєно звання Заслуженого вчителя України.

Останній  випуск  у  загальноосвітній  школі-інтернаті  відбувся у  1980  році.  За  період  її існування   було  випущено  667  вихованців.

   Понад  десять  років  організатором  дитячого  колективу  була  Грабко О.М.  Вона  налагоджує  учнівське  самоврядування, використовує  традиції  народу  для  формування  моральних  рис:  патріотизму та  мужності.  Грабко О.М. нагороджена  медаллю  «За  трудову  відзнаку». 

З 17 вересня 1999 року по жовтень 2001 року директором школи-інтернату був

 

Перельмутер Геннадій Михайлович.

 


Першим  директором  школи-інтернату  стала  Кльосова  Олександра  Максимівна. 

Завучем  стала  Крайтор  М.  П.,  Ракітін  Г.Д. – старшим  вихователем.

 

Школа-інтернат  відсвяткувала  два  випуски  одинадцятих  класів,  а  в  1965  році перейменована  в  неповну  середню  школу-інтернат.  

З  12  вересня  1966  року  школу-інтернат  очолив  Андросов  Василь  Андрійович, який пропрацював директором  18  років. 

 

Все  життя  Василь  Андрійович дотримувався  правила – нести  людям  добро, зігрівати  їх  теплом  свого  серця.  Чуйний,  вдумливий  керівник – гуманіст,  людина  високої  моральної  якості.  Згуртував  навколо  себе  міцний  колектив  однодумців.  

 У  1980  році  загальноосвітню  школу-інтернат  було  реорганізовано  в  спеціальну  школу-інтернат  для  дітей  з  важкими  порушеннями  мовлення.     До  спеціальної  школи-інтернату  з’їхалися  діти з різних  областей України.     Педагогічний  колектив  спрямовує  свої  зусилля  на  створення  умов  для  навчання  та  виховання  дітей  з  вадами  мови. 

З 1  вересня  1984 року  директором  школи-інтернату  призначено  Стремоуха  Василя  Петровича,  а з  17  березня  1993  року  інтернат  очолює  Мельниченко  Володимир  Іванович.

В  роботі  їм  допомагають  заступники:  Молдован  К.М., Пригаринова В.М.,   Автенюк  Н.С.,  Кузьменко В.В. 

З жовтня 2001 року і  по 1 вересня 2014 року  колектив школи-інтернату очолювала Пригаринова Валентина Миколаївна. Вона любила життя у всіх його проявах. Вчитель від Бога, мудрий порадник,  хороша людина...   

Їй допомагали заступники Молдован К.М. Косташенко Л.А., Івашко О.А., Чепурна Г.П., Іванова С.Ф. За цей час значно покращилася матеріально-технічна база, відкрито дошкільне відділення.

Біля витоків історії нашої школи стоять ветерани педагогічної праці.  Саме вони закладали її традиції. Нині -  багато педагогів з величезним досвідом роботи вже  на заслуженому відпочинку, а  частина не полишає нас, адже їхня мудрість і досвід завжди стають у пригоді молодим.

                    Хто ж вони – наші ветерани ?

   Це Бабій Т.Я.,  Трикіна В.М., Баташан О.М.,

Молдован К.М.,  Давиденко Г.П., Гавва В.Ю.,

Дейкун Л.П., Гордієнко Л.В., Куницька М.М., 

Явиця Т.Д., Царалунга Г.М., Кучеренко В.В.,

 Чепурна Л.І.,Чепурний В.А., Бондар Л.В.,

Жуматій Н.І., Свідова О.Я., Юрченко Л.В.,

 Грабко О.М., Семененко І.О.,

 Сіліонова Є.О., Давиденко М.М.