Вік зрілості і дух молодості у царстві юності.

       "Скільки б тобі не було років, а переступивши поріг школи - трепетно стає на серці, б'ється воно прискорено, ніби перед екзаменом. Мабуть,тому, що сповна значимість своєї школи осягаєш тоді, коли самостійним опиняєшся за її дверима, на стежці в люди. Аж тоді приходить розуміння старанності, з якою вели тебе до неї  вчителі, навчаючи грамоти, прихиляючи тобі світло знань. Ціну тому не можливо скласти - то не матеріальний вибір. Хіба можна виспівати гамму почуттів?"

           Такі урочистості і водночас трепетні слова можна сказати про Лисогірську школу-інтернат. Усі жителі с. Лиса Гора хоч один раз, але побували в стінах чи на подвір'ї цієї чудової школи. Хтось прогулювався та милувався заквітчаними куточками великої території  школи інтернату, хтось приводить сюди щодня на навчання своїх дітей, і навіть просто, проїжджають мимо, не можна не помітити найквітучіший, мальовничий куточок в селі.

    Між вулицями, Великою та Чкалова, ніби різнобарвний острівець дитинства, розташована на 3.5 га землі надзвичайна школа - інтернат. А надзвичайна вона тим, що працює тут чудовий колектив, який всю свою душу віддає дітям, їхні невтомні руки, кожен куточок шкільного подвір'я чи приміщення перетворюють в рай. Особлива гарна наша школа, коли вже по весні починають розквітати на численних колумбах  квіти. Змінюючись, квітнуть до глибокої осені.